Великий тлумачний словник сучасної мови

чиноначальник

чинонача́льник

-а, ч., заст.

Старший за чином, головний начальник.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. чиноначальник — ЧИНОНАЧА́ЛЬНИК, а, ч., заст. Старший за чином, головний начальник. А коли патріарх сей, Єремія на ім'я, сам приїхавши на Україну, ще й тут розібрав діло на місці і став рішучо по стороні братства та вийняв [забрав] його з власті владики...  Словник української мови у 20 томах
  2. чиноначальник — чинонача́льник іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
  3. чиноначальник — ЧИНОНАЧА́ЛЬНИК, а, ч., заст. Старший за чином, головний начальник.  Словник української мови в 11 томах