читаний

чи́таний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. і теп. ч. до читати.

|| у знач. ім. читане, -ого, с. Те, що читають, читали.

Значення в інших словниках

1. читаний — ЧИ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до чита́ти. Коли вона стала там край стола, погляд її впав знов на той лист, недавно читаний (Леся Українка); Книг у нас було мало, та й ті читані й перечитані (Ю. Збанацький); // у знач. прикм. Якого читають або прочитали.  Словник української мови у 20 томах
2. читаний — чи́таний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
3. читаний — ЧИ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до чита́ти. Коли вона стала там край стола, погляд її впав знов на той лист, недавно читаний (Л. Укр., III, 1952, 584); Книг у нас було мало, та й ті читані й перечитані (Збан., Малин.  Словник української мови в 11 томах