членкор

членко́р

-а, ч., розм.

Те саме, що член-кореспондент.

Значення в інших словниках

1. членкор — ЧЛЕНКО́Р, а, ч., розм. Те саме, що член-кореспонде́нт. Міняти місце мешкання [Марченко] не збирався, хоч, мабуть, коли б попросив, йому, доктору, членкору, виділили б квартиру в академмістечку (Ю.  Словник української мови у 20 томах
2. членкор — членко́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови