човник
чо́вник
-а, ч.
1》 Зменш. до човен.
|| у знач. присл. човником. Як човен.
2》 текст. Деталь у ткацькому верстаті з намотаною на шпульку пряжею для прокладання утокової нитки.
3》 Деталь у швейній машині з двонитковим швом, яка подає нижню нитку.
4》 бот. Назва двох нижніх суміжних пелюсток у квітках деяких рослин, які часто зростаються між собою.
5》 перен. Людина, що постійно їздить за кордон з метою купівлі та продажу невеликої партії товару, яку перевозять як ручну ношу.
Великий тлумачний словник сучасної української мови