човник
чо́вник
-а, ч.
1》 Зменш. до човен.
|| у знач. присл. човником. Як човен.
2》 текст. Деталь у ткацькому верстаті з намотаною на шпульку пряжею для прокладання утокової нитки.
3》 Деталь у швейній машині з двонитковим швом, яка подає нижню нитку.
4》 бот. Назва двох нижніх суміжних пелюсток у квітках деяких рослин, які часто зростаються між собою.
5》 перен. Людина, що постійно їздить за кордон з метою купівлі та продажу невеликої партії товару, яку перевозять як ручну ношу.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- човник — ЧО́ВНИК, а, ч. 1. Зменш. до чо́вен. Легенький човник черкнувся об зелений берег (І. Нечуй-Левицький); Тихо погойдувався крихітний, на одну людину, човник, і очерети своїм шарудінням присипляли воду (М. Стельмах); Шевченко годинами бавився з ними. Словник української мови у 20 томах
- човник — чо́вник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- човник — А, ч. Оптові торговці, що привозять товар з інших країн, напр., Росії, Туреччини чи Польщі. Щодо зарубіжжя ситуація взагалі парадоксальна. Йдуть-бо туди не лише «човники», а й світлі голови (Україна Молода). При наближенні до кордону «човники» завмирають (Д. Корчинський). Словник сучасного українського сленгу
- човник — (-а) ч.; ком., жрм. Приватний торговець, який їздить за кордон і повертається назад, щоб продати товар, куплений по низькій ціні, за більш високу ціну. Словник жарґонної лексики української мови
- човник — ЧО́ВНИК, а, ч. 1. Зменш. до чо́вен. Легенький човник черкнувся об зелений берег (Н.-Лев., III, 1956, 327); Тихо погойдувався крихітний, на одну людину, човник, і очерети своїм шарудінням присипляли воду (Стельмах, II, 1962, 145)... Словник української мови в 11 томах
- човник — Чо́вник, -ка м. 1) ум. отъ човен. Зроби мені, тату, золотий човник, а срібнеє веселечко. Рудч. Ск. II. 39. 2) Ткацкій челнокъ. Въ немъ есть стержень — веретено, — на который надѣвается шпулька съ нитками — цівка. Шух. І. 258. Словник української мови Грінченка