човник

Значення в інших словниках

1. човник — ЧО́ВНИК, а, ч. 1. Зменш. до чо́вен. Легенький човник черкнувся об зелений берег (І. Нечуй-Левицький); Тихо погойдувався крихітний, на одну людину, човник, і очерети своїм шарудінням присипляли воду (М. Стельмах); Шевченко годинами бавився з ними. Словник української мови у 20 томах
2. човник — А, ч. Оптові торговці, що привозять товар з інших країн, напр., Росії, Туреччини чи Польщі. Щодо зарубіжжя ситуація взагалі парадоксальна. Йдуть-бо туди не лише «човники», а й світлі голови (Україна Молода). При наближенні до кордону «човники» завмирають (Д. Корчинський). Словник сучасного українського сленгу
3. човник — (-а) ч.; ком., жрм. Приватний торговець, який їздить за кордон і повертається назад, щоб продати товар, куплений по низькій ціні, за більш високу ціну. Словник жарґонної лексики української мови
4. човник — -а, ч. 1》 Зменш. до човен. || у знач. присл. човником. Як човен. 2》 текст. Деталь у ткацькому верстаті з намотаною на шпульку пряжею для прокладання утокової нитки. 3》 Деталь у швейній машині з двонитковим швом, яка подає нижню нитку. 4》 бот. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. човник — ЧО́ВНИК, а, ч. 1. Зменш. до чо́вен. Легенький човник черкнувся об зелений берег (Н.-Лев., III, 1956, 327); Тихо погойдувався крихітний, на одну людину, човник, і очерети своїм шарудінням присипляли воду (Стельмах, II, 1962, 145)... Словник української мови в 11 томах
6. човник — Чо́вник, -ка м. 1) ум. отъ човен. Зроби мені, тату, золотий човник, а срібнеє веселечко. Рудч. Ск. II. 39. 2) Ткацкій челнокъ. Въ немъ есть стержень — веретено, — на который надѣвается шпулька съ нитками — цівка. Шух. І. 258. Словник української мови Грінченка