човникар

човника́р

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. човникар — [чоўниекар] -ар'а, ор. -арем, м. (на) -арев'і/-ар'у, кл. -ар'у, мн. -ар'і, -ар'іў, д. -ар'ам Орфоепічний словник української мови
  2. човникар — ЧОВНИКА́Р, я́, ч. Робітник на ткацькому підприємстві, який стежить за човником (див. чо́вник 2). Досвідчений човникар. Словник української мови у 20 томах
  3. човникар — -я, ч. Робітник на ткацькому підприємстві, який стежить за човником. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. човникар — ЧОВНИКА́Р, я́, ч. Робітник на ткацькому підприємстві, який стежить за човником. Словник української мови в 11 томах