човникар
човника́р
[чоўниекар]
-ар'а, ор. -арем, м. (на) -арев'і/-ар'у, кл. -ар'у, мн. -ар'і, -ар'іў, д. -ар'ам
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- човникар — ЧОВНИКА́Р, я́, ч. Робітник на ткацькому підприємстві, який стежить за човником (див. чо́вник 2). Досвідчений човникар. Словник української мови у 20 томах
- човникар — човника́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- човникар — -я, ч. Робітник на ткацькому підприємстві, який стежить за човником. Великий тлумачний словник сучасної мови
- човникар — ЧОВНИКА́Р, я́, ч. Робітник на ткацькому підприємстві, який стежить за човником. Словник української мови в 11 томах