човник

Чо́вник, -ка

м.

1) ум. отъ човен. Зроби мені, тату, золотий човник, а срібнеє веселечко. Рудч. Ск. II. 39.

2) Ткацкій челнокъ. Въ немъ есть стержень — веретено, — на который надѣвается шпулька съ нитками — цівка. Шух. І. 258. Стержень еще называется сват или цьвак. МУЕ. III. 19. Въ Полтавщинѣ стержень свато́к, на немъ цівка. Вас. 166.

3) раст. Sagittaria sagittaefolia L. ЗЮЗО. І. 177.

4) мн. човники. Родъ орнамента въ вышивкѣ, бываютъ чо́вники з вирізуванням, з крильцями, з по́пиками. Чуб. VII. 427. 415.

5) мн. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. човник — ЧО́ВНИК, а, ч. 1. Зменш. до чо́вен. Легенький човник черкнувся об зелений берег (І. Нечуй-Левицький); Тихо погойдувався крихітний, на одну людину, човник, і очерети своїм шарудінням присипляли воду (М. Стельмах); Шевченко годинами бавився з ними. Словник української мови у 20 томах
  2. човник — чо́вник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. човник — А, ч. Оптові торговці, що привозять товар з інших країн, напр., Росії, Туреччини чи Польщі. Щодо зарубіжжя ситуація взагалі парадоксальна. Йдуть-бо туди не лише «човники», а й світлі голови (Україна Молода). При наближенні до кордону «човники» завмирають (Д. Корчинський). Словник сучасного українського сленгу
  4. човник — (-а) ч.; ком., жрм. Приватний торговець, який їздить за кордон і повертається назад, щоб продати товар, куплений по низькій ціні, за більш високу ціну. Словник жарґонної лексики української мови
  5. човник — -а, ч. 1》 Зменш. до човен. || у знач. присл. човником. Як човен. 2》 текст. Деталь у ткацькому верстаті з намотаною на шпульку пряжею для прокладання утокової нитки. 3》 Деталь у швейній машині з двонитковим швом, яка подає нижню нитку. 4》 бот. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. човник — ЧО́ВНИК, а, ч. 1. Зменш. до чо́вен. Легенький човник черкнувся об зелений берег (Н.-Лев., III, 1956, 327); Тихо погойдувався крихітний, на одну людину, човник, і очерети своїм шарудінням присипляли воду (Стельмах, II, 1962, 145)... Словник української мови в 11 томах