човниченько

Човниче́нько, -ка

м. ум. отъ човен. Грин. III. 676.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. човниченько — ЧОВНИЧЕ́НЬКО, а, ч. Зменш.-пестл. до чо́вен. Ой піду я понад береженьком [бережечком], там плаває милий човниченьком (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах