човниченько

ЧОВНИЧЕ́НЬКО, а, ч.

Зменш.-пестл. до чо́вен.

Ой піду я понад береженьком [бережечком], там плаває милий човниченьком (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. човниченько — Човниче́нько, -ка м. ум. отъ човен. Грин. III. 676. Словник української мови Грінченка