човниця

ЧОВНИ́ЦЯ, і, ж., поет.

Жін. до чо́вен.

На мирнім небі вечір прочорнів, Май, без галасу у ніч летіли птиці. Згори гора дивилась у черлінь, І хилитався човен до човниці (М. Вінграновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me