чоловік
чолові́к
-а, ч.
1》 Особа чоловічої статі; прот. жінка.
2》 Одружена особа стосовно до своєї дружини.
3》 Те саме, що людина.
|| Уживається при лічбі, вказівці на певну кількість людей.
Божий чоловік заст. — прочанин, паломник, юродивий.
4》 заст. Селянин.
Великий тлумачний словник сучасної української мови