чоловіколюбець

чоловіколю́бець

-бця, ч., заст.

Філантроп, доброчинець.

Значення в інших словниках

1. чоловіколюбець — Людолюб, див. гуманіст  Словник чужослів Павло Штепа
2. чоловіколюбець — ЧОЛОВІКОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч. Той, хто любить людей. Отче владиче, архімандриче, чоловіколюбче! (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
3. Чоловіколюбець — див. Бог  Словник синонімів Вусика
4. чоловіколюбець — Чоловіколюбець, -бця м. Человѣколюбецъ. Отче владиче, архимандриче, чоловіколюбче! Чуб. V. 1167.  Словник української мови Грінченка