чоловіколюбець

ЧОЛОВІКОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч.

Той, хто любить людей.

Отче владиче, архімандриче, чоловіколюбче! (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. чоловіколюбець — Людолюб, див. гуманіст  Словник чужослів Павло Штепа
2. Чоловіколюбець — див. Бог  Словник синонімів Вусика
3. чоловіколюбець — -бця, ч., заст. Філантроп, доброчинець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чоловіколюбець — Чоловіколюбець, -бця м. Человѣколюбецъ. Отче владиче, архимандриче, чоловіколюбче! Чуб. V. 1167.  Словник української мови Грінченка