чоловіколюбець
ЧОЛОВІКОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч.
Той, хто любить людей.
Отче владиче, архімандриче, чоловіколюбче! (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чоловіколюбець — Людолюб, див. гуманіст Словник чужослів Павло Штепа
- Чоловіколюбець — див. Бог Словник синонімів Вусика
- чоловіколюбець — -бця, ч., заст. Філантроп, доброчинець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чоловіколюбець — Чоловіколюбець, -бця м. Человѣколюбецъ. Отче владиче, архимандриче, чоловіколюбче! Чуб. V. 1167. Словник української мови Грінченка