чоловіколюбець
чоловіколю́бець
-бця, ч., заст.
Філантроп, доброчинець.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чоловіколюбець — Людолюб, див. гуманіст Словник чужослів Павло Штепа
- чоловіколюбець — ЧОЛОВІКОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч. Той, хто любить людей. Отче владиче, архімандриче, чоловіколюбче! (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- Чоловіколюбець — див. Бог Словник синонімів Вусика
- чоловіколюбець — Чоловіколюбець, -бця м. Человѣколюбецъ. Отче владиче, архимандриче, чоловіколюбче! Чуб. V. 1167. Словник української мови Грінченка