чорногузик

чорногу́зик

-а, ч.

Зменш.-пестл. до чорногуз.

Значення в інших словниках

1. чорногузик — ЧОРНОГУ́ЗИК, а, ч. Зменш.-пестл. до чорногу́з. Один хлопчик сказав, що чорногузика в живому кутку вона, коли чергує, не годує, бо їй страшно (О. Іваненко).  Словник української мови у 20 томах
2. чорногузик — чорногу́зик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. чорногузик — ЧОРНОГУ́ЗИК, а, ч. Зменш.-пестл. до чорногу́з. Один хлопчик сказав, що чорногузика в живому кутку вона, коли чергує, не годує, бо їй страшно (Ів., Вел. очі, 1956, 53).  Словник української мови в 11 томах