чорногузик

ЧОРНОГУ́ЗИК, а, ч.

Зменш.-пестл. до чорногу́з.

Один хлопчик сказав, що чорногузика в живому кутку вона, коли чергує, не годує, бо їй страшно (О. Іваненко).

Значення в інших словниках

1. чорногузик — чорногу́зик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. чорногузик — -а, ч. Зменш.-пестл. до чорногуз.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чорногузик — ЧОРНОГУ́ЗИК, а, ч. Зменш.-пестл. до чорногу́з. Один хлопчик сказав, що чорногузика в живому кутку вона, коли чергує, не годує, бо їй страшно (Ів., Вел. очі, 1956, 53).  Словник української мови в 11 томах