чорнявий

чорня́вий

-а, -е.

Який має чорне, темне волосся; чорноволосий; прот. білявий.

|| Чорного кольору; чорний, темний.

|| Смуглявий.

|| у знач. ім. чорнявий, -вого, ч.; чорнява, -вої, ж. Чорноволосий хлопець, чоловік; чорноволоса дівчина, жінка.

Значення в інших словниках

1. чорнявий — Чорноволосий, чорноголовий, ЯК ІМ. брюнет; (на виду) смаглявий; чорнявенький.  Словник синонімів Караванського
2. чорнявий — див. чорний; чорнобривий  Словник синонімів Вусика
3. чорнявий — ЧОРНЯ́ВИЙ і заст. ЧОРНА́ВИЙ, а, е. Який має чорне, темне волосся; чорноволосий; протилежне білявий. Сонце червоним світлом осявало цю картину: його, стрункого й міцного, ..  Словник української мови у 20 томах
4. чорнявий — чорня́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
5. чорнявий — БРЮНЕ́Т, ЧОРНЯ́ВИЙ розм., ЧОРНОВОЛО́СИЙ розм., ЧОРНОГОЛО́ВИЙ розм., ЧОРНОЧУ́БИЙ розм., ЧО́РНИЙ розм. Юля безсоромно розглядала його своїми млосними, ледь прищуленими очима. — Брюнет.  Словник синонімів української мови
6. чорнявий — Чорня́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. чорнявий — ЧОРНЯ́ВИЙ, а, е. Який має чорне, темне волосся; чорноволосий; протилежне білявий. Сонце червоним світлом осявало цю картину: його, стрункого й міцного,.. і її, що в образі білолицього чорнявого хлопця дивилась у простір засмученими карими очима (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах