Значення в інших словниках
-
чортиха —
ЧОРТИ́ХА, и, дав. і місц. сі, ж., розм. Те саме, що чорти́ця. За довгими столами, скатертями понакриваними, сидять чорти з чортихами, попарувавшись (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови у 20 томах
-
чортиха —
чорти́ха іменник жіночого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
чортиха —
ЧОРТИ́ЦЯ розм. (злий дух; метка, смілива, лукава жінка тощо), ЧОРТИ́ХА розм., БІСИ́ЦЯ розм., ДИЯВОЛКА розм., ДИЯВОЛИ́ЦЯ розм. Спом'янув тут бідний дідич Чорта та чортицю, Плюнув з лиха, сів на бричку: — Рушай за границю! (С.
Словник синонімів української мови
-
чортиха —
Чорти́ха, -хи, -сі; -ти́хи, -ти́х
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
чортиха —
ЧОРТИ́ХА, и, ж., розм. Те саме, що чорти́ця. За довгими столами, скатертями понакриваними, сидять чорти з чортихами, попарувавшись (Кв.-Осн., II, 1956, 241).
Словник української мови в 11 томах
-
чортиха —
Чортиха, -хи ж. = чортиця. Покликала чортиха бабу до дитини. Чуб. II. 361.
Словник української мови Грінченка