Великий тлумачний словник сучасної мови

чортиця

чорти́ця

-і, розм.

Жін. до чорт 1-3).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. чортиця — ЧОРТИ́ЦЯ, і, ж., розм. Жін. до чорт 1–3. Вся нечиста сила, що казиться під зелені свята, чорти й чортиці, відьми й русалки, вони охоче накоїли б своєму одвічному ворогові, Козакові Мамаєві, всяких капостей (О.  Словник української мови у 20 томах
  2. чортиця — чорти́ця іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  3. чортиця — ЧОРТИ́ЦЯ розм. (злий дух; метка, смілива, лукава жінка тощо), ЧОРТИ́ХА розм., БІСИ́ЦЯ розм., ДИЯВОЛКА розм., ДИЯВОЛИ́ЦЯ розм. Спом'янув тут бідний дідич Чорта та чортицю, Плюнув з лиха, сів на бричку: — Рушай за границю! (С.  Словник синонімів української мови
  4. чортиця — ЧОРТИ́ЦЯ, і, ж., розм. Жін. до чорт 1-3. Вся нечиста сила, що казиться під зелені свята, чорти й чортиці, відьми й русалки, вони охоче накоїли б своєму одвічному ворогові, Козакові Мамаєві, всяких капостей (Ільч., Козацьк. роду..  Словник української мови в 11 томах
  5. чортиця — Чортиця, -ці ж. Чертовка. Кіевск. у. Драг. 49. К. ПС. 148.  Словник української мови Грінченка