чортиця —
ЧОРТИ́ЦЯ, і, ж., розм. Жін. до чорт 1–3. Вся нечиста сила, що казиться під зелені свята, чорти й чортиці, відьми й русалки, вони охоче накоїли б своєму одвічному ворогові, Козакові Мамаєві, всяких капостей (О.
Словник української мови у 20 томах
чортиця —
чорти́ця іменник жіночого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
чортиця —
-і, розм. Жін. до чорт 1-3).
Великий тлумачний словник сучасної мови
чортиця —
ЧОРТИ́ЦЯ розм. (злий дух; метка, смілива, лукава жінка тощо), ЧОРТИ́ХА розм., БІСИ́ЦЯ розм., ДИЯВОЛКА розм., ДИЯВОЛИ́ЦЯ розм. Спом'янув тут бідний дідич Чорта та чортицю, Плюнув з лиха, сів на бричку: — Рушай за границю! (С.
Словник синонімів української мови
чортиця —
ЧОРТИ́ЦЯ, і, ж., розм. Жін. до чорт 1-3. Вся нечиста сила, що казиться під зелені свята, чорти й чортиці, відьми й русалки, вони охоче накоїли б своєму одвічному ворогові, Козакові Мамаєві, всяких капостей (Ільч., Козацьк. роду..
Словник української мови в 11 томах