1. Словник української мови Грінченка

чортиця

Чортиця, -ці

ж. Чертовка. Кіевск. у. Драг. 49. К. ПС. 148.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чортиця — ЧОРТИ́ЦЯ, і, ж., розм. Жін. до чорт 1–3. Вся нечиста сила, що казиться під зелені свята, чорти й чортиці, відьми й русалки, вони охоче накоїли б своєму одвічному ворогові, Козакові Мамаєві, всяких капостей (О. Словник української мови у 20 томах
  2. чортиця — чорти́ця іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  3. чортиця — -і, розм. Жін. до чорт 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чортиця — ЧОРТИ́ЦЯ розм. (злий дух; метка, смілива, лукава жінка тощо), ЧОРТИ́ХА розм., БІСИ́ЦЯ розм., ДИЯВОЛКА розм., ДИЯВОЛИ́ЦЯ розм. Спом'янув тут бідний дідич Чорта та чортицю, Плюнув з лиха, сів на бричку: — Рушай за границю! (С. Словник синонімів української мови
  5. чортиця — ЧОРТИ́ЦЯ, і, ж., розм. Жін. до чорт 1-3. Вся нечиста сила, що казиться під зелені свята, чорти й чортиці, відьми й русалки, вони охоче накоїли б своєму одвічному ворогові, Козакові Мамаєві, всяких капостей (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах