чортиця
ЧОРТИ́ЦЯ, і, ж., розм.
Жін. до чорт 1–3.
Вся нечиста сила, що казиться під зелені свята, чорти й чортиці, відьми й русалки, вони охоче накоїли б своєму одвічному ворогові, Козакові Мамаєві, всяких капостей (О. Ільченко);
Потяглася ціла смуга днів сухої серпневої спеки, властивої Запорожчині, коли вітри, як тут кажуть, десь до чортиць залицяються і нікому тижнями на обпечене небо пригнати жодної хмаринки (Яків Баш);
– Чорте ти лисий!.. Хочеш розстроїти фортеп'яна! – Сама ти чортиця, коли так... (А. Кримський);
Я вмію ходити, трохи щулячи плечі, і від того ноги мої здаються ще довшими, ніж є насправді, і мені вслід часто лунає чоловіче: – От чортиця, вміє ж ходити! (П. Загребельний);
* У порівн. І свистала й біснувалася, мов чортиця. Горить земля під Катериною від сорому. А тут іще добрі сусідочки й собі піддають жару, а котра й зупиняє, то так, щоб ліпше вже мовчала (Г. Хоткевич).
Значення в інших словниках
- чортиця — чорти́ця іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- чортиця — -і, розм. Жін. до чорт 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- чортиця — ЧОРТИ́ЦЯ розм. (злий дух; метка, смілива, лукава жінка тощо), ЧОРТИ́ХА розм., БІСИ́ЦЯ розм., ДИЯВОЛКА розм., ДИЯВОЛИ́ЦЯ розм. Спом'янув тут бідний дідич Чорта та чортицю, Плюнув з лиха, сів на бричку: — Рушай за границю! (С. Словник синонімів української мови
- чортиця — ЧОРТИ́ЦЯ, і, ж., розм. Жін. до чорт 1-3. Вся нечиста сила, що казиться під зелені свята, чорти й чортиці, відьми й русалки, вони охоче накоїли б своєму одвічному ворогові, Козакові Мамаєві, всяких капостей (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах
- чортиця — Чортиця, -ці ж. Чертовка. Кіевск. у. Драг. 49. К. ПС. 148. Словник української мови Грінченка