чортовиння

чортови́ння

-я, с., розм.

1》 збірн.Чорти, дияволи, духи, біси, всяка нечиста сила.

2》 перен. Щось незрозуміле чи безглузде, недоладне.

Значення в інших словниках

1. чортовиння — див. ЧОРТІВНЯ.  Словник синонімів Караванського
2. чортовиння — див. диво; чорт  Словник синонімів Вусика
3. чортовиння — ЧОРТОВИ́ННЯ, я, с., розм. 1. збірн. Чорти, дияволи, духи, біси, всяка нечиста сила. – Та на тебе не святі в церкві, а рогаті на тім світі тикатимуть вилами.  Словник української мови у 20 томах
4. чортовиння — чортови́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
5. чортовиння — НЕ́ЧИСТЬ збірн., розм. (за релігійними уявленнями — нечиста сила: чорт, відьма і т. ін.), ПО́ГАНЬ розм., ЧОРТОВИ́ННЯ розм., ЧОРТІВНЯ́ розм., ЧОРТОВИ́НА розм.  Словник синонімів української мови
6. чортовиння — Чортови́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. чортовиння — ЧОРТОВИ́ННЯ, я, с., розм. 1. збірн. Чорти, дияволи, духи, біси, всяка нечиста сила. — Та на тебе не святі в церкві, а рогаті на тім світі тикатимуть вилами.  Словник української мови в 11 томах
8. чортовиння — Чортовиння, -ня с. 1) Чертовщина. Чарують усяким чортовинням. Г. Барв. 260. 2) Чортъ знаетъ что, дрянь. Я ж думала — кавалір, аж то чортовиння. Чуб. V. 1180.  Словник української мови Грінченка