чортополох

чортополо́х

-у, ч.

Народна назва колючого бур'яну (будяків, осоту, татарнику тощо).

|| перен., розм. Те саме, що непотріб 2).

Значення в інших словниках

1. чортополох — ЧОРТОПОЛО́Х, у, ч. Народна назва колючого бур'яну (будяків, осоту, татарнику тощо); татарник. Земля звідусіль підступає до Наталки, неорана, несіяна, в кураях та чортополохах, проте рідна до болю, ближча, рідніша, ніж будь-коли (О.  Словник української мови у 20 томах
2. чортополох — чортополо́х іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. чортополох — ТАТА́РНИК (бур'ян з колючим листям і стеблом та з червоно-бузковим суцвіттям); ЧОРТОПОЛО́Х (народна назва). Жовтенькі листочки, з краплинами чистого багрянцю, лежали під кущами татарнику (П. Кочура); Дід Ілько.. викосив увесь чортополох кругом хати (І. Рябокляч).  Словник синонімів української мови
4. чортополох — ЧОРТОПОЛО́Х, у, ч. Народна назва колючого бур’яну (будяків, осоту, татарнику тощо). Земля звідусіль підступає до Наталки, неорана, несіяна, в кураях та чортополохах, проте рідна до болт, ближча, рідніша, ніж будь-коли (Гончар, II, 1959, 217); // перен.  Словник української мови в 11 томах
5. чортополох — Чортополо́х, -ху м. раст. а) Carlina acaulis. Шух. І. 21. б) Xanthium spinosum L. Чуб. I. 80. ЗЮЗО. І. 141. в) Carduus nutans L. ЗЮЗО. I. 115.  Словник української мови Грінченка