Великий тлумачний словник сучасної мови

чотирьохсотріччя

чотирьохсотрі́ччя

-я, с.

Період, час, що дорівнює чотирьомстам рокам.

|| Річниця чого-небудь, що відбулося або почалося чотириста років тому.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. чотирьохсотріччя — ЧОТИРЬОХСОТРІ́ЧЧЯ, ччя, род. мн. і́ч, с. 1. Період у чотириста років. Чотирьохсотріччя розпаду радіактивного елемента. 2. Річниця чого-небудь, що було або почало своє існування чотириста років тому. Чотирьохсотріччя міста.  Словник української мови у 20 томах
  2. чотирьохсотріччя — чотирьохсотрі́ччя іменник середнього роду 400-річчя  Орфографічний словник української мови
  3. чотирьохсотріччя — ЧОТИРЬОХСОТРІ́ЧЧЯ, я, с. Період, час, що дорівнює чотирьомстам рокам; // Річниця чого-небудь, що відбулося або почалося чотириста років тому.  Словник української мови в 11 томах