Словник української мови у 20 томах

чотирьохсотріччя

ЧОТИРЬОХСОТРІ́ЧЧЯ, ччя, род. мн. і́ч, с.

1. Період у чотириста років.

Чотирьохсотріччя розпаду радіактивного елемента.

2. Річниця чого-небудь, що було або почало своє існування чотириста років тому.

Чотирьохсотріччя міста.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. чотирьохсотріччя — чотирьохсотрі́ччя іменник середнього роду 400-річчя  Орфографічний словник української мови
  2. чотирьохсотріччя — -я, с. Період, час, що дорівнює чотирьомстам рокам. || Річниця чого-небудь, що відбулося або почалося чотириста років тому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чотирьохсотріччя — ЧОТИРЬОХСОТРІ́ЧЧЯ, я, с. Період, час, що дорівнює чотирьомстам рокам; // Річниця чого-небудь, що відбулося або почалося чотириста років тому.  Словник української мови в 11 томах