чохлик

чо́хлик

-а, ч.

1》 Зменш. до чохол.

2》 бот. Ковпачок із ніжної плівки на кінці корінця, пагінця, що прикриває його від пошкодження.

Значення в інших словниках

1. чохлик — ЧО́ХЛИК, а, ч. 1. Зменш. до чохо́л. Поліцейський зелений мундир з бахматистими кишенями підперезано. Праворуч при боці на ремені у сумці ріжки для автомата, ліворуч при боці – багнет у чохлику (Б.  Словник української мови у 20 томах
2. чохлик — чо́хлик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. чохлик — ЧО́ХЛИК, а, ч. 1. Зменш. до чохо́л. 2. бот. Ковпачок з ніжної плівки на кінці корінця, пагінця, що прикриває його від пошкодження. Тіло такого корінця [плодових рослин] складається з чохлика, зони росту і зони вбирання води (Сад. і ягідн.  Словник української мови в 11 томах