Значення в інших словниках
-
чудовно —
ЧУДО́ВНО. Присл. до чудо́вний 1. Чорне кучеряве волосся, заквітчане польовими квітками, чудовно вилося коло білого чола (Панас Мирний); І щось бадьоре сниться – А може, то ява, – Немов лице в криниці Чудовно ожива (М. Рильський).
Словник української мови у 20 томах
-
чудовно —
чудо́вно прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
чудовно —
ПРЕКРА́СНО присл. і предик., ЧУДО́ВО, ЧУДЕ́СНО рідше, ЧУДО́ВНО рідше, НЕЗРІВНЯ́ННО, НАВДИВОВИ́ЖУ, БЛИСКУЧЕ підсил., ПРЕДО́БРЕ підсил. розм., ПРЕЧУДОВО підсил. розм., ПРЕЧУДЕ́СНО підсил. розм., НАПРО́ЧУД розм., ЗНАМЕНИ́ТО розм., БОЖЕ́СТВЕННО заст., поет.
Словник синонімів української мови
-
чудовно —
ЧУДО́ВНО. Присл. до чудо́вний 1. Чорне кучеряве волосся, заквітчане польовими квітками, чудовно вилося коло білого чола (Мирний, II, 1954, 34); І щось бадьоре сниться — А може, то ява,— Немов лице в криниці Чудовно ожива (Рильський, І, 1900, 239).
Словник української мови в 11 томах
-
чудовно —
Чудовно нар. Чудесно. О, Мати Божа, що на Ченстоховій своїм вінцем небесним засвітила! Зроби чудовно, щоб ворожа сила ту вовчу яму трупом загатила. К. ЦН. 208.
Словник української мови Грінченка