чутний
чу́тний
-а, -е.
1》 Який сприймається за допомогою органів слуху, який можна чути (у 1 знач.).
|| Виразний, помітний, голосний.
|| у знач. присудк. сл. Чути, звучить.
2》 Який можна відчути; відчутний.
|| Який схоплюють, виявляють за допомогою нюху.
Чутний сон — неглибокий, сторожкий сон.
Великий тлумачний словник сучасної української мови