шанталавий — Великий тлумачний словник сучасної мови

шанталавий — Шантала́вий: — ганебний, негідний, мерзенний [51] — обдертий, у лахмітті [24] Словник з творів Івана Франка
шанталавий — А, -е, діал. Рваний, у лахмітті. А за вікном — крізь чадний гуд, крізь пугача ощадні крики — твій шанталавий, без'язикий твій недорікуватий люд. (П-1:103); О шанталавий, недорікий, а чи поцілиш ти мене? Свіча в задумі — не мигне. (П-1:154). Словник поетичної мови Василя Стуса
шанталавий — ШАНТАЛА́ВИЙ, а, е, діал. Порваний, подертий (про одяг); // про людину в такому одязі. Десь бродить землячок-дантес. О шанталавий, недорікий, а чи поцілиш ти мене? (В. Стус). Словник української мови у 20 томах
шанталавий — Шанталавий, -а, -е Изорванный, въ лохмотьяхъ. Вх. Зн. 82. Словник української мови Грінченка