шанталавий
шантала́вий
А, -е, діал. Рваний, у лахмітті.
А за вікном — крізь чадний гуд,
крізь пугача ощадні крики —
твій шанталавий, без'язикий
твій недорікуватий люд. (П-1:103);
О шанталавий, недорікий,
а чи поцілиш ти мене?
Свіча в задумі — не мигне. (П-1:154).
Словник поетичної мови Василя Стуса