шанька

ша́нька

-и, ж., діал.

1》 Торбинка.

2》 Торбина для годівлі коней в дорозі.

Значення в інших словниках

1. шанька — ША́НЬКА, и, ж., діал. 1. Торбинка. На галявину виходить один із хлопців в чоботях, в кобеняці. Через плече – шанька (С. Васильченко); Дівчина зітхнула і мовчки скорилася. До сідла її коня приторочено шаньки з харчами (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
2. шанька — ша́нька іменник жіночого роду торбинка * Але: дві, три, чотири ша́ньки діал.  Орфографічний словник української мови
3. шанька — ТО́РБА (невеликий дорожній мішок), ТОРБИ́НА, СУ́МА, КА́ЙСТРА діал., ТА́ЙСТРА діал., ТАЙСТРИ́НА діал., ША́НЬКА діал., ША́ЛЬКА діал.; СИ́ДІР жарт. (з харчами). А в іншого сіромахи Ні хати, ні поля, Тільки торба, а з торбини Виглядає доля (Т.  Словник синонімів української мови
4. шанька — ША́НЬКА, и, ж., діал. 1. Торбинка. На галявину виходить один із хлопців в чоботях, в кобеняці. Через плече — шанька (Вас., III, 1960, 111); Дівчина зітхнула і мовчки скорилася. До сідла її коня приторочено шаньки з харчами (Ле, Наливайко, 1957, 301).  Словник української мови в 11 томах
5. шанька — Шанька, -ки ж. 1) = шалька 2. Черниг. у. Черк. у. Черном. 2) Котомка для съѣстныхъ припасовъ, которую даютъ мальчикамъ-пастухамъ. (Сосн. у.) и мѣшокъ у рыболова. Мнж. 194.  Словник української мови Грінченка