шанці
ша́нці
-ів, мн. (одн. шанець, -нця, ч.).
1》 військ. Земляні укріплення у вигляді ровів із насипом; окопи.
2》 спец. Цегляні та інші підпорки (перев. в печі).
Великий тлумачний словник сучасної української мовиша́нці
-ів, мн. (одн. шанець, -нця, ч.).
1》 військ. Земляні укріплення у вигляді ровів із насипом; окопи.
2》 спец. Цегляні та інші підпорки (перев. в печі).
Великий тлумачний словник сучасної української мови