шаруватий

шарува́тий

-а, -е.

Який має вигляд пласта; який складається з шарів (див. шар I 1), 4)). Шаруваті хмари.

Значення в інших словниках

1. шаруватий — ШАРУВА́ТИЙ, а, е. Який має вигляд пласта; який складається з шарів (див. шар¹ 1, 4). Кора була шарувата, як печиво (В. Близнець); Шаруваті склопластики добре зарекомендували себе як конструкційний матеріал (з газ.  Словник української мови у 20 томах
2. шаруватий — шарува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. шаруватий — ШАРУВА́ТИЙ, а, е. Який має вигляд пласта; який складається з шарів ( див. шар¹ 1, 4). Шаруваті склопластики добре зарекомендували себе як конструкційний матеріал (Веч. Київ, 27.  Словник української мови в 11 томах