шаруватий
ШАРУВА́ТИЙ, а, е.
Який має вигляд пласта; який складається з шарів (див. шар¹ 1, 4).
Кора була шарувата, як печиво (В. Близнець);
Шаруваті склопластики добре зарекомендували себе як конструкційний матеріал (з газ.);
Під верхньою двометровою товщею синювато-сірих мулів [Сиваша] залягають шаруваті мули, в яких тонкі пласти глини чергуються з білосніжним гіпсом (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)