шаруватий
ШАРУВА́ТИЙ, а, е.
Який має вигляд пласта; який складається з шарів (див. шар¹ 1, 4).
Кора була шарувата, як печиво (В. Близнець);
Шаруваті склопластики добре зарекомендували себе як конструкційний матеріал (з газ.);
Під верхньою двометровою товщею синювато-сірих мулів [Сиваша] залягають шаруваті мули, в яких тонкі пласти глини чергуються з білосніжним гіпсом (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шаруватий — шарува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- шаруватий — -а, -е. Який має вигляд пласта; який складається з шарів (див. шар I 1), 4)). Шаруваті хмари. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шаруватий — ШАРУВА́ТИЙ, а, е. Який має вигляд пласта; який складається з шарів ( див. шар¹ 1, 4). Шаруваті склопластики добре зарекомендували себе як конструкційний матеріал (Веч. Київ, 27. Словник української мови в 11 томах