шарувати
ШАРУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок., що.
Ділити, розщеплювати на шари, пласти однорідну суцільну масу; утворювати шари, пласти з чогось суцільного.
ШАРУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок.
1. що. Енергійно терти, скребти, миючи, витираючи, чистячи і т. ін.
Килина довго терла його цеглою, шарувала піском у березі, поки таз не залиснів (І. Нечуй-Левицький);
– Якби не проклятий поперек, то пішла б до панів помости шарувати (Л. Яновська);
Іван взяв у руки мочалку й так заходився шарувати Артьомову [Артемову] спину, що шкіра стала червона, як варений рак (С. Чорнобривець).
2. с. г. Розпушувати ґрунт, обробляючи сапою чи спеціальним механізмом міжряддя просапних культур (перев. цукрових буряків).
Заставляють мене оце м'ять коноплі, грядки шарувать, а мені хочеться щось інше робить (А. Тесленко);
Дівчата йшли рядком, шарували буряки і співали пісню, тужливу до сліз (П. Панч);
Шарував, копав, возив [Йось], далі вже на машині – сіяв, з парубками над ставком галасав (О. Кундзич);
Шарували [колгоспники] посіви за допомогою просапних культиваторів (з наук. літ.).
ШАРУВА́ТИ³, у́є, шарува́в, шарува́ла, шарува́ло, недок., діал.
Робити когось червоним, вкриваючи обличчя рум'янцем, загаром.
Андрій м'яв козирок... Юнацька соромливість червоно шарувала йому молоде обличчя (С. Васильченко);
О незабутні далі й дні, .. Ми йшли тоді, і вітер нам Обличчя шарував (П. Усенко).
Значення в інших словниках
- шарувати — (буряки) сапати, прашувати; (казан до блиску) терти, д. шурувати. Словник синонімів Караванського
- шарувати — див. терти Словник синонімів Вусика
- шарувати — шарува́ти 1 дієслово недоконаного виду ділити, розщеплювати на шари шарува́ти 2 дієслово недоконаного виду енергійно терти, скребти шарува́ти 3 дієслово недоконаного виду спричиняти почервоніння діал. Орфографічний словник української мови
- шарувати — I -ую, -уєш, недок., перех. і неперех. Ділити, розщеплювати на шари, пласти однорідну суцільну масу; утворювати шари, пласти з чогось суцільного. II -ую, -уєш, недок. 1》 перех. Енергійно терти, скребти, миючи, витираючи, чистячи і т. ін. 2》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шарувати — ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідше), ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИ розм., ШМАТУВА́ТИ розм., РОЗШМАТО́ВУВАТИ розм., ПАРЦЕЛЮВА́ТИ ек.; РОЗДВО́ЮВАТИ, ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- шарувати — Шарува́ти, -ру́ю, -ру́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шарувати — ШАРУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок., перех. і неперех. Ділити, розщеплювати на шари, пласти однорідну суцільну масу; утворювати шари, пласти з чогось суцільного. ШАРУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок. 1. перех. Енергійно терти, скребти, миючи, витираючи, чистячи і... Словник української мови в 11 томах
- шарувати — Шарува́ти, -ру́ю, -єш гл. 1) Моя, тереть (мочалкой и пр.). 2) = прашувати. Пішов шарувати буряки. Черниг. у. Словник української мови Грінченка