1. Орфографічний словник української мови

шарувати

шарува́ти 1

дієслово недоконаного виду

ділити, розщеплювати на шари

шарува́ти 2

дієслово недоконаного виду

енергійно терти, скребти

шарува́ти 3

дієслово недоконаного виду

спричиняти почервоніння

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шарувати — (буряки) сапати, прашувати; (казан до блиску) терти, д. шурувати. Словник синонімів Караванського
  2. шарувати — див. терти Словник синонімів Вусика
  3. шарувати — ШАРУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок., що. Ділити, розщеплювати на шари, пласти однорідну суцільну масу; утворювати шари, пласти з чогось суцільного. ШАРУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок. 1. що. Енергійно терти, скребти, миючи, витираючи, чистячи і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. шарувати — I -ую, -уєш, недок., перех. і неперех. Ділити, розщеплювати на шари, пласти однорідну суцільну масу; утворювати шари, пласти з чогось суцільного. II -ую, -уєш, недок. 1》 перех. Енергійно терти, скребти, миючи, витираючи, чистячи і т. ін. 2》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шарувати — ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідше), ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИ розм., ШМАТУВА́ТИ розм., РОЗШМАТО́ВУВАТИ розм., ПАРЦЕЛЮВА́ТИ ек.; РОЗДВО́ЮВАТИ, ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. шарувати — Шарува́ти, -ру́ю, -ру́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. шарувати — ШАРУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок., перех. і неперех. Ділити, розщеплювати на шари, пласти однорідну суцільну масу; утворювати шари, пласти з чогось суцільного. ШАРУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок. 1. перех. Енергійно терти, скребти, миючи, витираючи, чистячи і... Словник української мови в 11 томах
  8. шарувати — Шарува́ти, -ру́ю, -єш гл. 1) Моя, тереть (мочалкой и пр.). 2) = прашувати. Пішов шарувати буряки. Черниг. у. Словник української мови Грінченка