1. Орфографічний словник української мови

шарування

шарува́ння 1

іменник середнього роду

розщеплення; ущільнене покриття

шарува́ння 2

іменник середнього роду

натирання

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шарування — ШАРУВА́ННЯ¹, я, с. 1. Дія за знач. шарува́ти¹. 2. розм. Пластове ущільнене покриття чогось (стін, стелі тощо), яке утворюється від неодноразового обмазування, біління і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  2. шарування — I -я, с. 1》 Дія за знач. шарувати I. 2》 розм. Пластове ущільнене покриття чогось (стін, стелі тощо), яке утворюється від неодноразового обмазування, біління тощо. II -я, с. Дія за знач. шарувати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шарування — ПОКРИТТЯ́ (те, чим покривають якусь поверхню з метою її захисту, прикраси тощо); ОББИТТЯ́, ОББИ́ВКА, ВЕРХ (тканина, шкіра); ОБОЛО́НКА, СОРО́ЧКА спец. (захисне); ОБШИ́ВА, ОБШИ́ВКА, ОБШИТТЯ, ОПАЛУБКА (споруд, засобів транспорту тощо); ШАРУВА́ННЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. шарування — ШАРУВА́ННЯ¹, я, с. 1. Дія за знач. шарува́ти¹. 2. розм. Пластове ущільнене покриття чогось (стін, стелі тощо), яке утворюється від неодноразового обмазування, біління і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  5. шарування — Шарува́ння, -ня с. Названіе дѣйствія отъ глагола шарувати. Сим. 130. Словник української мови Грінченка