шарування
ШАРУВА́ННЯ¹, я, с.
1. Дія за знач. шарува́ти¹.
2. розм. Пластове ущільнене покриття чогось (стін, стелі тощо), яке утворюється від неодноразового обмазування, біління і т. ін.
Задрижали стіни в хатах, посипались з дзвяком скло й шарування на землю, застогнали, заревли ядра гарматні (Стар., Облога.., 1961, 90).
ШАРУВА́ННЯ², я, с. Дія за знач. шарува́ти².
Зразу ж після з’явлення сходів буряків треба провести мілке розпушення міжрядь — шарування (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 204);
При вирощуванні махорки-сіянки перше шарування провадять, як тільки з’являться сходи, а друге — через 10-12 днів (Колг. енц., II, 1956, 15);
Слідом за механізованим шаруванням провели проривання буряків у гніздах (Нові спос. вирощ. буряків, 1956, 34).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шарування — ШАРУВА́ННЯ¹, я, с. 1. Дія за знач. шарува́ти¹. 2. розм. Пластове ущільнене покриття чогось (стін, стелі тощо), яке утворюється від неодноразового обмазування, біління і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- шарування — шарува́ння 1 іменник середнього роду розщеплення; ущільнене покриття шарува́ння 2 іменник середнього роду натирання Орфографічний словник української мови
- шарування — I -я, с. 1》 Дія за знач. шарувати I. 2》 розм. Пластове ущільнене покриття чогось (стін, стелі тощо), яке утворюється від неодноразового обмазування, біління тощо. II -я, с. Дія за знач. шарувати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шарування — ПОКРИТТЯ́ (те, чим покривають якусь поверхню з метою її захисту, прикраси тощо); ОББИТТЯ́, ОББИ́ВКА, ВЕРХ (тканина, шкіра); ОБОЛО́НКА, СОРО́ЧКА спец. (захисне); ОБШИ́ВА, ОБШИ́ВКА, ОБШИТТЯ, ОПАЛУБКА (споруд, засобів транспорту тощо); ШАРУВА́ННЯ розм. Словник синонімів української мови
- шарування — Шарува́ння, -ня с. Названіе дѣйствія отъ глагола шарувати. Сим. 130. Словник української мови Грінченка