шарудливий

шарудли́вий

-а, -е.

Який видає слабкий шерех, шелест.

|| Який викликає слабкий шерех, шелест.

|| рідко. Сповнений слабкого шереху, шелесту (перев. про звуки).

Значення в інших словниках

1. шарудливий — див. шумливий  Словник синонімів Вусика
2. шарудливий — ШАРУДЛИ́ВИЙ, а, е. Який видає слабкий шерех, шелест. Полетіло, поспішаючи, кружляючи в повітрі, сухе шарудливе листя (В. Собко); В очах рябіло від яскраво-зелених, жовтогарячих і червоних гарусних та шовкових хусток і ситцевих...  Словник української мови у 20 томах
3. шарудливий — шарудли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
4. шарудливий — ШЕЛЕСТКИ́Й (який видає, утворює шелест; сповнений шелесту), ШЕЛЕСТЛИ́ВИЙ рідше, ШАРУДЛИ́ВИЙ, ШУРХОТЛИ́ВИЙ, ШЕЛЕСТЮ́ЧИЙ розм., ЛОПОТЛИ́ВИЙ розм., ЛОПОТЮ́ЧИЙ розм. рідше; ШОРСТКИ́Й розм. (про звук).  Словник синонімів української мови
5. шарудливий — ШАРУДЛИ́ВИЙ, а, е. Який видає слабкий шерех, шелест. Полетіло, поспішаючи, кружляючи в повітрі, сухе шарудливе листя (Собко, Срібний корабель, 1961, 5); В очах рябіло від яскраво-зелених, жовтогарячих і червоних гарусних та шовкових хусток і ситцевих...  Словник української мови в 11 томах