шарудливий

ШАРУДЛИ́ВИЙ, а, е.

Який видає слабкий шерех, шелест.

Полетіло, поспішаючи, кружляючи в повітрі, сухе шарудливе листя (В. Собко);

В очах рябіло від яскраво-зелених, жовтогарячих і червоних гарусних та шовкових хусток і ситцевих, туго накрохмалених шарудливих платтів (З. Тулуб);

// Який викликає слабкий шерех, шелест.

Ішли житами шарудливі хвилі вітру, хилили колос до землі (З. Тулуб);

// рідко. Сповнений слабкого шереху, шелесту (перев. про звуки).

Вахрах знову пішов поряд, голос його став сонний і шарудливий (О. Копиленко).

Значення в інших словниках

1. шарудливий — див. шумливий  Словник синонімів Вусика
2. шарудливий — шарудли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. шарудливий — -а, -е. Який видає слабкий шерех, шелест. || Який викликає слабкий шерех, шелест. || рідко. Сповнений слабкого шереху, шелесту (перев. про звуки).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шарудливий — ШЕЛЕСТКИ́Й (який видає, утворює шелест; сповнений шелесту), ШЕЛЕСТЛИ́ВИЙ рідше, ШАРУДЛИ́ВИЙ, ШУРХОТЛИ́ВИЙ, ШЕЛЕСТЮ́ЧИЙ розм., ЛОПОТЛИ́ВИЙ розм., ЛОПОТЮ́ЧИЙ розм. рідше; ШОРСТКИ́Й розм. (про звук).  Словник синонімів української мови
5. шарудливий — ШАРУДЛИ́ВИЙ, а, е. Який видає слабкий шерех, шелест. Полетіло, поспішаючи, кружляючи в повітрі, сухе шарудливе листя (Собко, Срібний корабель, 1961, 5); В очах рябіло від яскраво-зелених, жовтогарячих і червоних гарусних та шовкових хусток і ситцевих...  Словник української мови в 11 томах