шатро
шатро́
-а, с.
1》 Легке, розбірне, перев. конусоподібне житло з тканини, шкіри і т. ін.; намет. Циганське шатро.
|| чого і без додатка, перен. Накриття, утворене переплетенням гілля і листя дерев тощо.
|| перен. Верхній видимий простір неба; небо, небозвід.
2》 Опуклий дах, покрівля, що має форму півкулі; купол, баня.
|| У старовинній архітектурі – покрівля у вигляді високої чотиригранної чи восьмигранної піраміди, на верхівці якої закріплено хрест (у церковних спорудах) чи флюгер (у цивільних).
Великий тлумачний словник сучасної української мови