Орфоепічний словник української мови

шатро

шатро́

[шатро]

а, м. (y) -р'і, мн. шатра, шатеир

два шатра

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. шатро — Намет, сов. палатка; (опуклий дах) баня; (зоряне) ІД. НЕБО, баня неба.  Словник синонімів Караванського
  2. шатро — ШАТРО́, а́, с. 1. Легке, розбірне, перев. конусоподібне житло з тканини, шкіри і т. ін.; намет. Цигане [цигани] вставали, Розбирали шатро своє, В дорогу рушали (Т.  Словник української мови у 20 томах
  3. шатро — шатро́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  4. шатро — -а, с. 1》 Легке, розбірне, перев. конусоподібне житло з тканини, шкіри і т. ін.; намет. Циганське шатро. || чого і без додатка, перен. Накриття, утворене переплетенням гілля і листя дерев тощо. || перен. Верхній видимий простір неба; небо, небозвід.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шатро — КУ́ПОЛ (опуклий дах), БА́НЯ, МА́КІВКА розм., ШАТРО́ розм. За якийсь час перед подорожніми заблищав купол монастирської церкви (І. Микитенко); Вдалині серед густих зимових кущів блиснула золотиста баня остерської кам'яної церкви (Ю.  Словник синонімів української мови
  6. шатро — Шатро́, -тра́, -тру́, в -трі́; ша́тра, ша́тер, по ша́трах  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. шатро — ШАТРО́, а́, с. 1. Легке, розбірне, перев. конусоподібне житло з тканини, шкіри і т. ін.; намет. Цигане [цигани] вставали, Розбирали шатро своє, В дорогу рушали (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
  8. шатро — Те саме, що і намет.  Архітектура і монументальне мистецтво
  9. шатро — Шатро́, -ра́ с. Шатеръ. Шатро край шляху розп'яли. Шевч. 339. Щатром (цигани) стоять, каже, за селом. Г. Барв. 235.  Словник української мови Грінченка