швайка
шва́йка
-и, ж.
1》 Ручний інструмент у вигляді товстої (перев. зігнутої) металевої голки на держалні для проколювання отворів, дірок; товсте шило.
2》 Народна гра, що полягає у киданні великого товстого цвяха в кільце, яке лежить на землі.
3》 Інструмент різника для забою свиней; заточка.
4》 розм. Дівчина, жінка, що суне свого носа у чужі справи.
5》 розм. Дівчина легкої поведінки.
Великий тлумачний словник сучасної української мови