Великий тлумачний словник сучасної мови

шведчина

шве́дчина

-и, ж., розм., заст.

1》 Війна зі шведами.

|| також зі сл. полтавська. Битва зі шведами.

2》 Період панування шведів в Україні (1808-1809 рр.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. шведчина — ШВЕ́ДЧИ́НА, и, ж., розм., заст. 1. Війна з шведами. Древня була моя бабуся-покійничка, – ще то з тих старосвітських людей, що шведчину й усякі невпокої козацькі своїми очима бачили (П. Куліш); // також зі сл. полтавська. Битва зі шведами.  Словник української мови у 20 томах
  2. Шведчина — Шве́дчина, -ни, -ні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. шведчина — ШВЕ́ДЧИ́НА, и, ж., розм., заст. 1. Війна з шведами. Древня була моя бабуся-покійничка,— ще то з тих старосвітських людей, що шведчину й усякі невпокої козацькі своїми очима бачили (П. Куліш, Вибр., 1969, 263); // також із сл. полтавська. Битва зі шведами.  Словник української мови в 11 томах
  4. шведчина — Шведчина, -ни ж. Эпоха пришествія шведовъ въ Украйну 1808—9 г.г. Очнувсь дурень у шведчину. Ном. № 454.  Словник української мови Грінченка