шелихвіст

шели́хвіст

-воста, ч., розм.

1》 Те саме, що шилохвіст.

2》 перен. Пуста, нерозсудлива, легковажна людина.

Значення в інших словниках

1. шелихвіст — див. ВІТРОГОН  Словник синонімів Караванського
2. шелихвіст — див. бешкетник; легковажний  Словник синонімів Вусика
3. шелихвіст — ШЕЛИ́ХВІСТ, воста, ч., розм. 1. Те саме, що шилохві́ст. Он муркало про щось двоє чирят-хропунків, а їхні приглушені голоси забивав шелихвіст, квокчучи, мабуть, і відсапуючись на воді (Олесь Досвітній). 2. перен. Пуста, нерозсудлива, легковажна людина.  Словник української мови у 20 томах
4. шелихвіст — шели́хвіст іменник чоловічого роду, істота птах розм.  Орфографічний словник української мови
5. шелихвіст — КАЧИ́НИЙ, КАЧА́ЧИЙ, КРЯЧА́ЧИЙ розм. I. КА́ЧКА (свійський і дикий водоплавний птах, цінний своїм м'ясом, яйцями й пір'ям), КРЯ́ЧКА розм., МАГЕ́РКА діал., ВУ́ТЯ діал., ВУ́ТКА діал., ТА́СЯ дит., ТА́СЬКА дит.  Словник синонімів української мови
6. шелихвіст — ШЕЛИ́ХВІСТ, воста, ч., розм. 1. Те саме, що шилохві́ст. Он муркало про щось двоє чирят-хропунків, а їхні приглушені голоси забивав шелихвіст, квокчучи, мабуть, і відсапуючись на воді (Досв., Вибр., 1959, 411).  Словник української мови в 11 томах
7. шелихвіст — Шелихвіст, -хвоста м. 1) Особая порода утокъ. 2) Вѣтренникъ, пустой человѣкъ. Біжить якийсь ляшок — так видно якийсь шелихвіст: «А нумо», каже хліборобові: «на дуель». Ном. № 880.  Словник української мови Грінченка